ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА

 

Згідно діючого пенсійного законодавства пенсію у зв’язку із втратою годувальника призначають непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, зокрема дітям померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

 Дітям – сиротам пенсія по втраті годувальника виплачується до 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні. Тобто відсутні будь-які умови факту навчання або роботи.

 При цьому, дітям та дітям – сиротам пенсії у зв’язку із втратою годувальника призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

 Пенсії у зв’язку з втратою годувальника призначаються на одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника (на яку б він мав право при досягненні пенсійного віку); на двох та більше непрацездатних членів сім’ї у розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

 Дітям –сиротам пенсії призначаються, в розмірі 50% пенсії за кожного з батьків.

Водночас, чинним законодавством передбачено, що у разі, коли розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника не досягає на одного непрацездатного члена сім’ї 100 відсотків, на двох – 120 відсотків, на трьох і більше – 150 відсотків прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлюється щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

 Оскільки пенсії по втраті годувальника призначаються, виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника, то для її призначення до управління Пенсійного фонду за місцем проживання, насамперед, слід надати документи про стаж та заробітну плату годувальника. До них відносяться: трудова книжка, диплом про навчання за денною формою навчання, військовий квиток і т.і., довідка про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв у роботі. Крім цього, за період страхового стажу померлого годувальника, починаючи з 01.07.2000р., додаються індивідуальні дані про заробітну плату з системи персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

 Такий порядок надання документів  чинний і для призначення пенсій дітям – сиротам.

 Умови призначення пенсії у разі втрати годувальника на дітей – сиріт за батьків з числа колишніх військовослужбовців та працівників силових структур декілька відрізняється від умов призначення пенсій на загальних підставах. Так, право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виникає, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а дітям пенсіонерів з числа цих осіб, якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому, відповідно до статті 36 Закону дітям, які втратили обох батьків пенсії в разі втрати годувальника призначаються в розмірі 40 процентів грошового забезпечення одного з годувальників на кожного непрацездатного члена сім'ї незалежно від перебування на утриманні годувальника.

 Виплачуються такі пенсії (на відміну від отримувачів пенсій на загальних підставах) до досягнення 23 років тільки за умови навчання. Проте форма навчання (денна або заочна) та сімейний стан дитини значення немає.

 

28.08.2013